Про застосування коефіцієнта рентабельності
Щодо практичного застосування коефіцієнта рентабельності гірничодобувних підприємств при обчисленні податкових зобов'язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі - Рентна плата).
На офіційному веб-сайті ДФС розміщено лист Державної комісії України по запасах корисних копалин щодо визначення тимчасового (до проведення державної експертизи матеріалів геолого - економічної оцінки запасів корисних копалин) коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства для застосування під час обчислення податкових зобов'язань з Рентної плати у 2017 році, розмір якого становить:
- для нафтогазодобувних підприємств - 0,87
- для всіх інших гірничих підприємств - 0,22
Перелік об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, які не оподатковуються податком на нерухоме майно
Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є житлова та нежитлова нерухомість, у тому числі його частка, фізичних та юридичних осіб, у тому числі нерезидентів, які є власниками таких об’єктів.
При цьому підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України визначені об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які не оподатковуються податком на нерухоме майно, а саме:
а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);
б) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, у тому числі їх частки;
в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;
г) гуртожитки;
ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, у тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад;
д) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину; Детальніше на http://kh.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/296858.html
Оподаткування операцій з продажу цінних паперів між нерезидентами за межами території України
Державна фіскальна служба України у листі від 26.04.2017 №9013/6/99-99-15-02-02-15 (далі – лист ДФС №9013) надала роз’яснення щодо оподаткування операцій з продажу цінних паперів між нерезидентами за межами території України.
Відповідно до п.133.2 ст.133 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платниками податку на прибуток підприємств - нерезидентами є:
- юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України;
- постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників.
Таким чином, прибуток нерезидента від здійснення операцій з продажу цінних паперів іншому нерезиденту за межами території України не підлягає оподаткуванню відповідно до п.п.141.4.2 п.141.4 ст.141 Кодексу.
Особливості зняття касового апарата з реєстрації у разі відсутності зв'язку із ЦСО
Скасування реєстрації реєстраторів розрахункових операцій регламентується Порядком реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547 (далі — Порядок).
Скасування реєстрації РРО відбувається у випадках, визначених пунктом 1, та з виконанням вимог пунктів 2—7 розділу 4 Порядку суб'єктом господарювання, контролюючим органом та ЦСО.
Зокрема, однією із вимог Порядку перед скасуванням реєстрації РРО є необхідність розпломбування РРО в ЦСО, з яким суб'єктом господарювання укладено договір про технічне обслуговування та ремонт РРО.
Повідомляємо, що діючим законодавством не передбачено інший спосіб та/або іншого виключення у проведенні скасування реєстрації РРО у разі відсутності зв'язку із ЦСО.
Дата виникнення податкових зобов’язань з ПДВ та складання податкової накладної у разі експорту товару
Державна фіскальна служба України у листі від 25.04.2017 №8845/6/99-99-42-03-15 (далі – лист ДФС №8845) надала роз’яснення щодо дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ та складання податкової накладної у разі експорту товару.
Так, згідно із п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України (далі – Кодексу) датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ за операціями з експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства.
При цьому слід зазначити, що відповідно до п.201.1 ст.201 Кодексу на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Кодексом термін. Детальніше на http://dp.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/297025.html
Відображення авансових внесків при виплаті дивідендів у податковій декларації з податку на прибуток підприємств
Згідно з п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) крім випадків, передбачених п.п. 57.1 прим. 1.3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток
Сума попередньо сплачених протягом податкового (звітного) періоду авансових внесків з податку на прибуток під час виплати дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за такий податковий (звітний) період.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 102.23.02).
Після внесення змін в держреєстратора щодо виду діяльності платник єдиного податку повинен звернутися в податкову
Після визначення платником єдиного податку КВЕДу нового виду діяльності чи з метою заміни основного, спочатку потрібно звернутися до держреєстратора для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань із заявою за формою № 11. У заяві обов’язкового треба зазначити лише ті КВЕДи, які заплановано додати та/або виключити,: навпроти коду виду економічної діяльності потрібно проставити позначку «х», вказавши таким чином, який КВЕД необхідно включити або виключити.
У разі якщо попередні класифікатори актуальні та саме за ними планується здійснювати діяльність і надалі, то в заяві вони не зазначаються.
Зазначимо, що заяву може бути подано тільки особисто заявником або його представником.
Крім того, до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесених до першої або другої групи, ставки єдиного податку встановлюється у розмірі 15 відсотків.
Детальніше на http://vl.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/297029.html
Спадщина, успадкована членами сім’ї спадкодавця другого ступеня з 2017 року оподатковується за нульовою ставкою ПДФО
З 25 березня набрав чинності Закон України від 23 лютого 2017 року № 1910-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини» (далі – Закон № 1910-VIII), який опубліковано в газеті «Голос України» від 24 березня 2017 року № 54. Законом № 1910-VIII внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо визначення членів сім’ї фізичної особи першого та другого ступенів споріднення, а також щодо оподаткування спадщини за нульовою ставкою у разі успадкування майна цими категоріями осіб із застосуванням цих норм з 1 січня 2017 року.
В інших випадках отримання доходів у вигляді об’єктів спадщини/дарунків об’єктом оподаткування є оціночна вартість таких об’єктів спадщини/дарунків, визначена згідно із законом.
Детальніше на http://vl.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/296874.html
Строки давності при проведенні перевірок,
Державна фіскальна служба України з метою забезпечення належної реалізації положень статті 102 Податкового кодексу України в частині застосування строків давності при організації та проведенні документальних перевірок, самостійному визначенні сум грошових зобов’язань платників податків, повідомила наступне.
З 1 січня набули чинності зміни, внесені до статті 102 Податкового кодексу України. Так, відповідно, контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків не пізніше 1095 дня (2555 днів при проведенні перевірки контрольованої операції), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше – за днем її фактичного подання.
Отже, при плануванні, організації та проведенні документальних перевірок слід враховувати, що з 1 січня 2017 року строки давності поширюються також на період, який може бути охоплений перевіркою.
Правила формування податкового кредиту
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Детальніше на http://zt.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/297103.html
Оподаткування спадщини, отриманої фізичною особою-нерезидентом від резидента
Відповідно до п. 174.6 ст. 174 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 -VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими цим розділом для оподаткування спадщини.
фізична особа - нерезидент, яка отримала спадщину (подарунок) від фізичної особи - резидента, зобов’язана сплатити податок на доходи фізичних осіб до нотаріального оформлення успадкованого (подарованого) об’єкта, або в сільських населених пунктах - до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, за ставкою податку на доходи фізичних осіб 18 відсотків. Детальніше на http://zt.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/297096.html
Електронні сервіси ДФС – надійна допомога для платників податків
Впровадження нових та вдосконалення наявних електронних сервісів, створення комфортних умов для платників є одним з пріоритетних напрямів роботи у розвитку партнерських стосунків між органами ДФС та платниками податків. Електронні сервіси ДФС (електронна адреса: www.sfs.gov.ua.) – це реформування формату відносин з суб`єктами господарювання, завдяки якому скорочується час на оформлення та подання звітності до органів фіскальної служби, підвищується оперативність надання та якість звітності, а також знижуються корупційні ризики, завдяки уникненню безпосереднього спілкування з працівниками контролюючих органів. Зокрема, є можливість оцінити податкові ризики діяльності з потенційними бізнес-партнерами, доступу до нормативних і інформаційних документів з питань оподаткування, скористатися загальнодоступним інформаційно-довідковим ресурсом, звітувати он-лайн тощо.
Запрошуємо платників скористатися сервісами фіскальної служби на офіційному веб – порталі відомства.
Змінено Порядок проведення перевірок платників з контрольованих операцій
Наказом Міністерства фінансів України від 30.03.2017 № 399 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 10 березня 2016 року № 344» (далі – Наказ № 399), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21.04.2017 за № 526/30394, внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України 10.03.2016 № 344 «Про затвердження Порядку проведення перевірок платників податків з питань повноти нарахування і сплати податків під час здійснення контрольованих операцій» (далі – Наказ № 344), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.04.2016 за № 497/28627. Наказ набрав чинності 16.05.2017.
Наказом № 399 внесено зміни до Порядку проведення перевірок платників податків з питань повноти нарахування і сплати податків під час здійснення контрольованих операцій (далі – Порядок) та змінено заголовок тексту на «Порядок проведення перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки».
З оновленим текстом Наказу № 344 можна ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи»
Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).
Повернули аванс – не забудьте про розрахунок коригування
Коли після отримання коштів та складання податкової накладної відбувається повернення суми попередньої оплати (авансу)/повернення товарів, постачальник (продавець) на дату такого повернення складає розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання коштів/постачання товарів.
Залежно від того, як оподатковувалась ПДВ така операція (за основною ставкою, ставками 7%, 0%, чи звільнялася від оподаткування ПДВ) продавцем заповнюється відповідна графа розділу А розрахунку коригування. Детальніше на http://tr.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/297037.html
До лав платників акцизного податку
Відповідно до п.п. 212.3.1 п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація у контролюючих органах як платника податку суб’єкта господарювання, що здійснює діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції) та/або імпорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів, яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей щодо видачі такому суб’єкту відповідної ліцензії.
Органи ліцензування, що уповноважені видавати ліцензії на зазначені види діяльності, зобов’язані надати контролюючому органу за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців інформацію про видані, переоформлені, призупинені або анульовані ліцензії у п’ятиденний строк з дня здійснення таких дій.
Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.
Детальніше на http://tr.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/297035.html
Платникам про позначення коду водного об’єкта
Доводимо до відома платників податків методичні рекомендації щодо заповнення реквізитів розрахунку з рентної плати за спеціальне використання води (далі – Розрахунок) додатка 5 до Податкової декларації з рентної плати,форму якої затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 07.11.2016 № 927 (далі – Декларація).
Розрахунок заповнюється платниками рентної плати за спеціальне використання води, які використовують обсяги води, отримані шляхом забору води з водних об’єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб рибництва (далі – платник).
Зазначена інформація з прикладом її застосування викладена у листі ДФС України від 3 травня 2017 № 11017/7/99-99-12-02-03-17.
Хто і в які терміни сьогодні проводить перевірки у зв’язку з припиненням діяльності фізичної особи - підприємця?
Функції контролюючих органів обласного та центрального рівнів визначено ст. 19 прим. 1 Податкового кодексу України (далі ПКУ), функціональні повноваження державних податкових інспекцій встановлено ст. 19 прим. 3 ПКУ.
Так, починаючи з 1 січня поточного року (з часу набрання чинності змін до ПКУ, внесених Законом України від 21.12.2016 № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», функцію проведення відповідно до законодавства перевірок та звірок платників податків закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.
Документальні позапланові перевірки у зв’язку з припиненням діяльності фізичної особи – підприємця, а також за заявою фізичної особи про зняття з обліку платника податків здійснюються контролюючими органами, до компетенції яких належить питання проведення перевірок.
Рішення про проведення документальної позапланової перевірки платника податків – фізичної особи приймається керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою) з урахуванням вимог ст. 78 – 82 ПКУ. Детальніше на http://rv.sfs.gov.ua/media-ark/local-news/296397.html
Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається до початку роботи
Наголошують роботодавцям та нагадують про законодавчі положення частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України (із змінами та доповненнями), якими визначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та інформування Державної фіскальної служби України про прийняття працівника на роботу.
Відтак, повідомлення про прийняття працівника на роботу подається в порядку, визначеному постановою КМУ від 17.06.2015 р. №413 власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за встановленою формою до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
- засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.
Яким чином у 2017 році уточнити декларацію суб’єкта спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, подану за 2016 рік?
З 01.01.2017 у зв'язку із скасуванням спеціального режиму оподаткування ПДВ усі сільгоспвиробники, які зареєстровані як суб'єкти спеціального режиму оподаткування, переведені на загальну систему оподаткування ПДВ.
Починаючи із податкової звітності за січень 2017 року, сільгоспвиробники подають до ДФС виключно податкову декларацію з позначкою "0110" за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 N 21, у якій відображають розрахунки з бюджетом за усіма операціями.
Починаючи з 01.01.2017 скасовується дія спеціального режиму оподаткування сільгоспвиробників, уточнення показників податкових декларацій з ПДВ з позначками "0121" - "0123", здійснюється за формою уточнюючого розрахунку до декларації "0110".
При цьому, якщо за результатами подання у 2017 році та надалі уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за звітні (податкові) періоди до 01.01.2017 збільшується позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, таке позитивне значення підлягає сплаті до бюджету у повному обсязі відповідно до норм Кодексу, чинних на дату подання уточнюючого розрахунку.
Плата за землю під новопридбаною нерухомістю
Непогашення кредиту може призвести до відчуження заставленої нерухомості самими банками. Податківці нагадують: із переходом права власності до банків переходять і обов’язки з плати за землю, на якій ця нерухомість розташована
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних - в новій редакції
Кабмін постановою від 26.04.2017 р. №341 виклав в новій редакції Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних.
Порядок приведено у відповідність до законодавчих новацій, запроваджених Законом №1797. Зокрема, цим Законом було внесено низку змін до порядку адміністрування ПДВ, запроваджено механізм зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, суттєво розширено функції "Електронного кабінету платника податків", законодавчо встановлено визначення поняття "Єдиний реєстр податкових накладних" тощо.
Таким чином, Уряд забезпечив нормативно-правове регулювання реалізації Податкового кодексу стосовно механізму внесення відомостей, що містяться у податковій накладній/розрахунку коригування до ЄРПН.
Так, до Реєстру вносяться відомості щодо ПН та/або РК, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких комісією, визначеною п. 201.16 ПКУ, прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) — платником податку, крім випадків, визначених п. 9 цього Порядку
За результатами цих перевірок формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН та/або РК.
Вся процедура формування квитанції визначена пунктами 17—19 цього Порядку. Щоправда, протягом перехідного періоду, встановленого пунктом 57 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ (тобто з 1 квітня до 1 липня 2017 року), вона здійснюватиметься без фактичного зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Безоплатно отримані товари на загальній системі оподаткування включаються до складу загального оподатковуваного доходу по даті їх реалізації
Об’єктом оподаткування у фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
До складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі - підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі.
Фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування включає до складу загального оподатковуваного доходу вартість безоплатно отриманих товарів по даті їх реалізації за ціною, визначеною на рівні не нижче звичайної ціни.
Звичайна ціна - це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено Податковим кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.
Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.13, п.п. 14.1.71, п.п. 14.1.202 ст. 14, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України.
Оподаткування ПДВ операцій з надання/отримання поворотної фінансової допомоги
Державна фіскальна служба України у листі від 07.04.2017 №7307/6/99-99-15-02-02-15 далі – лист ДФС №7307) надала роз’яснення щодо оподаткування ПДВ операцій з надання/отримання поворотної фінансової допомоги.
Згідно з підпунктами «а» та «б» п. 185.1 ст.185 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та/або послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу.
Постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п.14.1.185 п.14.1 ст.14 Кодексу).
Отже, у зв’язку з тим, що операція з надання/отримання платником поворотної фінансової допомоги не підпадає під визначення операцій з постачання товарів/послуг, така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Лист №7307 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/72001.html.
Надання ознаки неприбутковості державному підприємству, яке буде створено в результаті реорганізації
Державна фіскальна служба України у листі від 18.04.2017 №6404/5/99-99-15-02-02-16 (далі – лист ДФС №6404) надала роз’яснення щодо надання ознаки неприбутковості державному підприємству, яке буде створено в результаті реорганізації.
Згідно із п.14 Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року №440, передбачено, що у разі зміни організаційно-правової форми неприбуткової організації, внесення змін до її установчих документів (або установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) до контролюючого органу подається реєстраційна заява з позначкою „зміни”, до якої додаються копії документів відповідно до пункту 6 цього Порядку. Заява та копії документів повинні бути подані протягом 30 календарних днів з дня державної реєстрації таких змін, а у разі коли державна реєстрація змін не здійснюється, протягом 30 календарних днів з моменту виникнення зазначених у цьому пункті обставин.
Таким чином, у разі здійснення реорганізації неприбуткової організації необхідно керуватися п.14 Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року №440
Лист №6404 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/72111.html
Особливості зняття касового апарата з реєстрації у разі відсутності зв'язку із ЦСО
Скасування реєстрації реєстраторів розрахункових операцій регламентується Порядком реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547 (далі — Порядок).
Скасування реєстрації РРО відбувається у випадках, визначених пунктом 1, та з виконанням вимог пунктів 2—7 розділу 4 Порядку суб'єктом господарювання, контролюючим органом та ЦСО.
Разом із заявою про скасування реєстрації суб'єкт господарювання надає довідку ЦСО про розпломбування РРО (крім випадків установлення невідповідності конструкції та програмного забезпечення РРО документації виробника) та повертає контролюючому органу реєстраційне посвідчення.
Пільгові пенсіонери мають право на пільгу щодо сплати земельного податку лише після досягнення ними пенсійного віку
Від сплати земельного податку, зокрема, звільняються: інваліди першої і другої групи; пенсіонери (за віком); ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Звільнення від сплати земельного податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, а саме:
для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;
для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб визначені статтею 281 Податкового кодексу України.
П
| 
