З’ясовано, хто вважається кінцевим бенефіціарним власником
Кінцевим бенефіціарним власником (контролером) не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого права.
Зазначено, що під поняттям «номінальний власник (утримувач)» слід вважати особу, яка від свого імені управляє корпоративними правами іншої особи — реального кінцевого бенефіціарного власника (контролера) в інтересах останнього. Процедура використання послуг номінального сервісу реалізується, наприклад, таким чином: у пакеті документів офшорної компанії міститься документ під назвою «Declaration of Trust». Цей документ підписується як реальним власником компанії, так і номінальним власником (утримувачем) та підтверджує, хто саме є реальним власником компанії. Крім того, номінальні власники можуть передати повноваження на управління офшором реальному власнику шляхом підписання довіреності, на якій проставлено апостиль. Згідно з цією довіреністю бенефіціар має право діяти від імені номінального власника. (Детальніше на http://www.visnuk.com.ua/uk/news/100004097-zyasovano-khto-vvazhayetsya-kintsevim-benefitsiarnim-vlasnikom)
15 % вартості відшкодовуватиметься при купівлі української сільськогосподарської техніки
Таке рішення було схвалено на засідання Кабінету Міністрів України. Запропонована підтримка у розмірі 15 % діятиме у 2017 році для підприємств, які мають рівень локалізації 35 %, поінформував міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Кутовой.
«У 2018 році — 45 %, у 2019 — 55 %, у 2020 — 60 %. Тобто, завдяки цим рішенням ми прагнемо підтримувати саме українське виробництво техніки. Хочемо досягнути, щоб рівень локалізації до 2020-го року становив 60 %», — зазначив Тарас Кутовий.
Також Міністр нагадав, що відповідно до розподілу бюджету-2017 для АПК на підтримку машинобудування виділяється 550 млн. грн (це 10 % від загальної суми бюджету), наступного року планується відповідно 15 % і 900 млн. грн.
«У 2019 році підтримка машинобудування складатиме вже 20 %. Тобто ми зможемо вийти на рівень більше ніж на 1 млрд. для сільгоспвиробників. Я думаю, що це має дати позитивний ефект для виробництва та розвитку сектора в цілому», — зазначив очільник міністерства.
Чи вважається податковим боргом невчасно сплачена частина чистого прибутку?
У переліку податків і зборів, визначеному в статтях 9 і 10 Податкового кодексу, відсутній такий платіж як частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до державного бюджету відповідно до закону.
Отже, частина чистого прибутку (доходу) не сплачена до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями у встановлені терміни не є податковим боргом у розумінні Кодексу. (Лист ДФС України від 24.01.2017 р. № 1310/6/99-99-15-02-02-15)
Витрати на участь у конференції – коли нема ПДФО?
Будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника податку за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає, зокрема (але не виключно) документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає. (Лист ДФС України від 02.02.2017 р. № 1945/6/99-99-13-02-03-15)
Щодо ставок акцизного податку
Ставки акцизного податку на спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (пп. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 Кодексу) збільшено:
на 12 %:
на вина кріплені, вермути – з 7,16 грн/л до 8,02 грн/л;
на вина ігристі та газовані – з 10,40 грн/л до 11,65 грн/л;
на пиво – з 2,48 грн/л до 2,78 грн/л;
на сидр і перрі (без додання спирту) — з 0,95 грн/л до 1,06 грн/л.;
на 20 %:
на лікеро-горілчану продукцію – з 105,80 грн до 126,96 грн за 1 л 100-відсоткового спирту;
на інші зброджені напої з доданням спирту – з 105,80 грн до 126,96 грн за 1 л 100-відсоткового спирту;
на спиртовмісні харчові продукти з вмістом спирту етилового більше 8,5 % об’ємних одиниць, зокрема на настоянки гіркі ароматичні – з 141,06 грн до 169,27 грн за 1л 100-відсоткового спирту.
Окремо виділено плодово-ягідні вина без додання спирту, тобто зброджені напої, одержані виключно в результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 % об’ємних одиниць (без додання спирту), на які встановлено ставки як на сидр і перрі (без додання спирту) – 1,06 грн/літр. Ставки акцизного податку на слабоалкогольні напої (до 8,5 % об’ємних одиниць) приведено до єдиних ставок із лікеро-горілчаними виробами, тобто зменшено з 211,59 грн до 126,96 грн за 1 л 100-відсоткового спирту. Ставки акцизного податку на сухі вина не змінено (0,01 грн/л).
Ставка акцизного податку на коньяки (п.1 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу) порівняно зі ставками, які діяли у 2016 році, збільшено на 18 % – з 89,94 грн до 105,80 грн за 1 л 100-відсоткового спирту.
Суб’єктів ЗЕД інформуватимуть про перевірки
Інформуючи суб’єктів ЗЕД про те, хто і на яких підставах їх перевірятиме, у ДФС України сподіваються спростити і поліпшити відносини між бізнесом і митними та правоохоронними органами.
У відомстві переконані, що суб’єкти ЗЕД мають знати, яким контролюючим органом ініційовано проведення митних оглядів (переоглядів) транспортних засобів та підстави для проведення таких перевірок. Здійснення перевірок, ініційованих контролюючими органами, не повинно впливати на швидкість проведення митного контролю. Зі слів в.о. заступника Голови ДФС Мирослава Продана, відповідний проект постанови вже направлено на розгляд Мінфіну.
Митний комітет Громадської ради при ДФС України надасть профільному комітету ВР України пропозиції щодо вдосконалення митного законодавства та вирішення спірних питань, які виникають під час проведення митних формальностей.
Рекламні послуги нерезиденту — чи є об’єкт оподаткування ПДВ?
У разі здійснення платником податку операції з постачання рекламних послуг нерезиденту, місцем постачання таких послуг вважається місце, в якому нерезидент зареєстрований як суб'єкт господарювання, або у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання. При цьому така операція не є об'єктом оподаткування ПДВ.
Водночас повідомлено, що згідно зі ст. 36 Податкового кодексу платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та самостійно визначати відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані в зазначеному Кодексі. (Лист ДФС України від 20.01.2017 № 1130/6/99-99-15-03-02-15)
Кому потрібно декларувати доходи, а хто не звітуватиме
Нинішнього року коло декларантів помітно розширилося. Зі звітами про отримані минулоріч прибутки у податковій чекають не лише громадян, які здають в оренду квартири, а й найманих працівників — хатніх працівниць, садівників, нянь, гувернанток, будівельників.
Крім того, задекларувати свої прибутки потрібно не лише від здачі в оренду житла, а й гаражів, дачних будинків, різного роду земельних ділянок, в тому числі і присадибних. Оподатковується також рухоме майно, зокрема автотранспорт, що здається в прокат.
Фахівці ДФС акцентують увагу на такій особливості: якщо нерухомість або інше майно орендує юридична особа чи фізична особа — підприємець, то податковим агентом є саме орендатор, який повинен утримати та перерахувати до бюджету податок за ставкою 18 %. Якщо ж нерухомість здається фізичній особі, то податок за ставкою 18 % сплачує орендодавець.
Зі слів директора Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Тетяни Федченко, не повинні подавати декларації особи, які протягом року продали не більше одного житлового будинку, квартири або їх частин, кімнати, дачного будинку, або земельної ділянки у розмірі, передбаченому законодавством для безкоштовної приватизації, за умови, якщо таке майно знаходилося у власності людини понад 3 роки. Не оподатковується також продаж успадкованого майна.
Коли можна отримати компенсацію за невикористану відпустку
Згідно з частиною четвертою ст. 24 Закону України «Про відпустки» за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути меншою ніж 24 календарних дні.
Тобто за бажанням працівника після використання ним за робочий рік, за який надається відпустка, не менше ніж 24 календарних дні щорічних відпусток (основної та додаткових) за решту днів невикористаних щорічних відпусток за цей самий робочий рік може бути виплачено грошову компенсацію.
Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — інваліда з дитинства підгрупи А I групи (ст. 19 Закону), та додаткові відпустки у зв’язку з навчанням (ст. 15 Закону) не належать до щорічних відпусток, передбачених п. 1 частини першої ст. 4 Закону України «Про відпустки», тому на них не поширюються наведені вище умови компенсації щорічних відпусток. (Лист Мінсоцполітики України від 19.01.2017 р. № 132/0/101-17/284
Отримання субсидій та поточних трансфертів — чи є ПДВ
Якщо бюджетні кошти, що надаються платнику податку — одержувачу таких коштів за кодом бюджетної класифікації 2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)», не є компенсацією вартості товарів/послуг, що постачаються таким платником податку, то при їх отриманні платник не визначає податкові зобов’язання з ПДВ, оскільки відсутній об’єкт оподаткування ПДВ.
Водночас, якщо зазначені бюджетні кошти надходять до платника податків в рахунок оплати вартості поставлених таким платником товарів/послуг, у тому числі, що постачаються в рамках виконання бюджетної програми «Проведення земельної реформи», які для цілей оподаткування ПДВ є об’єктом оподаткування, то на дату зарахування коштів на банківський рахунок такий платник податку — одержувач зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з вартості таких товарів/послуг. (Лист ДФС України від 20.01.2017 р. № 811/5/99-99-15-03-02-16)
Чи поновлять «спецрежим» для фермерів?
У Верховній Раді зареєстровано законопроект № 6091 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки малих і середніх сільськогосподарських товаровиробників».
Документ спрямований на відновлення спеціального режиму оподаткування ПДВ для малих та невеликих сільськогосподарських підприємств, зокрема фермерських господарств, площа сільськогосподарських угідь яких становить до 500 га. Крім того, законопроект передбачає вдосконалення окремих положень щодо електронного адміністрування податку на додану вартість.
Автори законопроекту №6091 пропонують внести такі зміни до статей 200-1 і 209 Податкового кодексу України:
поновити чинну до 2016 року спрощену систему оподаткування податком на додану вартість для тих малих та середніх сільськогосподарських підприємств, площа сільськогосподарських угідь яких становить до 500 гектарів;
відмовитися від спеціального режиму оподаткування ПДВ у сферах лісового господарства та рибальства;
обмежити кількість у одному господарстві поголів’я тварин, вирощування яких є підставою для застосування суб’єктом тваринництва спрощеної системи оподаткування ПДВ;
звільнити від спеціального режиму оподаткування діяльність у сфері птахівництва, зокрема з виробництва яєць;
уточнити порядок електронного адміністрування податку на додану вартість у межах спеціального режиму оподаткування.
Водночас із Прикінцевих положень Податкового кодексу вилучити норму про втрату чинності з 2017 року статті 209 «Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства».
Чи можна подати заяву про перехід на спрощену систему оподаткування в електронній формі
Фізичні особи – підприємці мають можливість подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, внесення змін до реєстру платників єдиного податку та відмови від спрощеної системи оподаткування до контролюючого органу особисто або поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.
При цьому можливість подання заяви засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб наразі не реалізована.
Заповнюємо реквізит «Штатна чисельність працівників» звіту з ЄСВ
Штатна чисельність працівників – це встановлений на перше число звітного періоду роботодавцем склад працівників (персонал), з якими укладено трудовий договір (контракт) відповідно до затвердженого роботодавцем переліку посад (з урахуванням вакантних), в якому зазначено розмір окладу для конкретної посади
Питання, пов’язані з обліком штатних працівників, регулюються Інструкцією №286. Її дія поширюється на всі юрособи, їх філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, а також на фізосіб – підприємців, які використовують найману працю.
В облікову кількість штатних працівників включаються:
усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше,
власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували зарплату на цьому підприємстві;
штатні працівники, прийняті для заміщення працівників, які тимчасово відсутні (через хворобу, відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею віку, встановленого чинним законодавством або колективним договором, та з інших причин);
працівники, які були тимчасово відсутні, зокрема, з таких причин:
перебувають у відпустках у зв’язку з вагітністю та пологами;
перебувають у відпустках для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, які усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку.
Таким чином, при заповненні реквізиту «Штатна чисельність працівників» таблиці 1 додатка 4 звіту з ЄСВ враховуються як працівники, які перебувають у відпустці по вагітності та пологах, так і інші особи, працевлаштовані на їх місця.
ДФС хоче перевірити всіх підприємців, які закрилися
Державна фіскальна служба України планує перевірити всіх фізичних осіб-підприємців, які закрилися наприкінці грудня 2016 - початку січня 2017 року після внесення змін до законодавства. Про це повідомив журналістам глава ДФС Роман Насіров.
"Багато з тих, хто закрилися, це були непрацюючі суб'єкти господарської діяльності. Причому не працювали вони вже рік або два. Тому їх перевірити не так важко. Але були і такі випадки, коли ми розуміємо, але це важко довести, що підприємство працювало, але просто нічого не декларував", - сказав він.
За словами Насірова, поряд із закриттям неробочих суб'єктів господарювання в січні відкрилося 28 тисяч нових. "Процес перевірок встановлено законодавством і він буде проходити у встановленому порядку. Якщо б у податковій політиці було передбачено, що є окремий порядок закриття – без перевірки. Ми перевіряємо згідно з кодексом", - додав глава ДФС.
За сплату ЄСВ на невідповідні рахунки - фінансові санкції
ДФС наголошує: у разі сплати єдиного соцвнеску на невідповідні рахунки до платників застосовуються фінансові санкції, відповідно до норм Закону про ЄСВ: штраф та пеня.
У разі сплати ЄСВ на невідповідні рахунки у картці платника єдиного внеску виникає заборгованість. Відповідно до нього застосовуються фінансові санкції: штраф у розмірі 20% від своєчасно несплачених сум, а також пеня з розрахунку 0.1% суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати ЄСВ до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом про ЄСВ, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність.
Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом про ЄСВ, є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Зарплата працівника-інваліда у підприємця не перевищує мінімальну: що з ЄСВ?
Роботодавці нараховують ЄСВ у розмірі 22% до визначеної статтею 7 Закону про ЄСВ бази нарахування єдиного соцвнеску.
Якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного соцвнеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄСВ.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка ЄСВ застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
Податківці зауважують, що ставка ЄСВ у розмірі 8,41% визначеної бази нарахування для працюючих інвалідів встановлена тільки для підприємств, установ і організацій, в яких працюють інваліди.
Вказана пільга не розповсюджується на ФОП, які використовують працю найманих працівників – інвалідів.
Тобто ФОП нараховують ЄСВ на заробітну плату (дохід) працівників – інвалідів у розмірі 22% до бази нарахування ЄСВ. Таким чином, для найманого працівника – інваліда, який працює у ФОП, де загальна сума заробітної плати (доходу) за місяць не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується дохід, та ставки ЄСВ у розмірі 22% до визначеної бази нарахування ЄСВ.
Чи звільняються СГ (ЮО та ФОП) – платники ЄП від сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності?
Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПКУ). Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (пп. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ). Отже, суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці) – платники єдиного податку, які уклали договори оренди землі з органами місцевого самоврядування, є платниками орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Звільнення від сплати пенсійного збору при відправленні благодійної SMS
На своєму засіданні Кабінет Міністрів затвердив зміни до Порядку сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
Як роз’яснили у Мінсоцполітики, у зв’язку з внесенням змін до Закону України „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” щодо створення сприятливих умов для впровадження благодійних телекомунікаційних повідомлень та з метою уникнення розбіжностей в застосуванні законодавства, що регулює питання повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного бюджету, внесено зміни до Порядку сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
Так, збір на обов’язкове державне пенсійне страхування не сплачується абонентами стільникового рухомого зв’язку при відправленні благодійного телекомунікаційного повідомлення. У разі отримання благодійного телекомунікаційного повідомлення сума збору на обов’язкове державне пенсійне страхування зараховується оператором стільникового рухомого зв’язку в рахунок зменшення поточних платежів з цього збору протягом поточного звітного періоду.
Який термін розгляду договору «Про визнання електронних документів»?
Термін розгляду договору «Про визнання електронних документів» з боку органів ДФС не перевищує 5 робочих днів. Нагадуємо, що квитанції мають розширення «.rpl» та відкриваються за допомогою ключа електронної печатки для юридичної особи або фізичної особи – підприємця, а у разі відсутності у фізичної особи – підприємця печатки – ключем його підпису. Інші файли, що мають розширення «.xml» не потребують розшифрування. Електронні звіти можна відправляти лише після отримання квитанції про успішне підписання договору з боку органів ДФС.
Чи переноситься граничний термін сплати ЄВ, якщо останній день строку сплати припадає на вихідний або святковий день?
Відповідно до частини восьмої ст. 9 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) – роботодавці зобов’язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Порядок нарахування і сплати ЄВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Інструкція № 449).
Згідно з п. 11 розд. ІV Інструкції № 449 у разі якщо останній день строків сплати ЄВ, зазначених у Інструкції № 449, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати ЄВ вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
Податок на прибуток для сільгосппідприємств
Підпункт 134.1.1 ПКУ доповнено абзацом одинадцятим, де визначено, як сільгосппідприємства - платники податку на прибуток, які обрали річний податковий період (починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року), повинні обчислювати фінансовий результат до оподаткування за податковий (звітний) період.
Для цього фінрезультат до оподаткування за минулий звітний рік слід зменшити на фінрезультат до оподаткування за перше півріччя такого року і збільшити на фінрезультат до оподаткування за перше півріччя поточного звітного року. Фінрезультат до оподаткування визначається відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Сільгосппідприємства з річним звітним періодом разом з декларацією повинні подавати фінансову звітність за перше півріччя минулого звітного року, за минулий звітний рік і перше півріччя поточного звітного року.
Податок на майно для сільгосппідприємств
Змінами, внесеними в пп. 266.5.1 ПКУ, збільшена максимальна ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі - податок на майно). Тепер для об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, які знаходяться у власності фізичних та юридичних осіб, ставка податку за 1 м кв. не може перевищувати 1,5% мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року. Раніше максимальна ставка могла бути не більше 3%. Такі зміни пов'язані зі збільшенням з 2017 року більш ніж удвічі мінімальної заробітної плати.
Крім того, встановлено, що з 1 січня 2017 року та до прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення про встановлення ставок місцевих податків і зборів на 2017 рік визначені раніше ставки податку на майно застосовуються з коефіцієнтом 0,5.
Єдиний податок для платників четвертої групи
Для платників єдиного податку (далі - ЄП) виключено з ПКУ норму, згідно з якою підставою для нарахування ЄП платникам четвертої групи є дані Державного земельного кадастру та/або Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
З 1 січня поточного року ставки єдиного податку для платників єдиного податку четвертої групи збільшені більш ніж на 15% і складають (у відсотках від бази оподаткування):
для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах і на поліських територіях, а також сільгоспугідь, які знаходяться в умовах закритого ґрунту) - 0,95 (було 0,81);
ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, - 0,57 (було 0,49);
багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях) - 0,57 (було 0,49);
багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, - 0,19 (було 0,16); сільгоспугідь, які знаходяться в умовах закритого ґрунту, - 6,33 (було 5,4).
Ставка податку для земель водного фонду не змінилася і становить 2,43%.
| 
