Зміни в трансфертному ціноутворенні: від нових критеріїв до відповідальності
З 1 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 21 грудня 2016 року № 1797-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон № 1797). Одною з основних змін Закону № 1797 стосовно трансфертного ціноутворення є збільшення вартісних критеріїв для визнання операцій контрольованими.
Підпунктом 39.2.1.7 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) передбачено збільшення вартісних критеріїв, за умови досягнення яких у звітному році операції визнаються контрольованими: втричі збільшено обсяг річного доходу платника податків (з 50 млн. грн. до 150 млн. грн.) та вдвічі збільшено обсяг операцій платника з одним контрагентом (з 5 млн. грн. до 10 млн. грн.).
Слід зазначити, що нові критерії визнання господарських операцій контрольованими поширюються на операції, які проводяться платниками податків, починаючи з 1 січня 2017 року.
Заборгованість суб’єктів господарювання непідконтрольних територій можуть визнати безнадійною
Законодавці взялися врегулювати питання із заборгованістю, яка виникла у суб’єктів господарювання на територіях, непідконтрольних Україні. У новому законопроекті визначено категорію безнадійної заборгованості для тих, хто через неможливість вести господарську діяльність неспроможний обслуговувати раніше взяті на себе боргові зобов’язання.
Так, законопроектом № 6030 «Про внесення змін до підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України щодо безнадійної заборгованості суб’єктів господарювання, які втратили можливість здійснення господарської діяльності на тимчасово неконтрольованих територіях» запропоновано підрозділ 4 розділу XX Податкового кодексу України доповнити пунктом 41такого змісту: «41. Тимчасово, на період дії Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», сума основної заборгованості (її частини), а також суми пені, процентів та/або штрафів, нараховані на основну суму заборгованості (її частину), визнаються безнадійною заборгованістю у разі якщо боржник відповідно до зазначеного Закону належить до категорії суб’єктів господарювання, які втратили можливість здійснення господарської діяльності на тимчасово неконтрольованих територіях, а також якщо прострочення погашення такої заборгованості (її частини) становить понад 360 днів.
У разі застосування цього пункту підпункти 139.3.2 — 139.3.4 пункту 139.3 статті 139 цього Кодексу в частині обмежень використання резерву у зв’язку із припиненням визнання активу не застосовуються та фінансовий результат до оподаткування не змінюється». http://www.vіsnuk.com.ua/uk/news/100004040-zaborgovanіst-subyektіv-gospodaryuvannya-nepіdkontrolnіkh-terіtorіy-mozhut-vіznatі-beznadіynoyu)
Штучні перешкоди на шляху електронного документообігу усунуть
У Верховній Раді зареєстровано законопроект № 6028 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо укладення договорів у вигляді електронного документа».
Законотворці пояснюють необхідність такого Закону тим, що застосування електронних носіїв обмежується недосконалою техніко-юридичною конструкцією частини 3 статті 207 Цивільного Кодексу України (ЦКУ): «укладання правочинів, договорів на електронних носіях з дотриманням всіх необхідних обов’язкових, реквізитів, встановлених законодавством, можливе після нанесення на паперові носії зразків відповідних аналогів власноручних підписів сторін таких правочинів або договорів».
На думку авторів законопроекту, чинна редакція частини 3 статті 207 ЦКУ таким чином штучно стримує розвиток цивільного обороту.
У законопроекті народні обранці, зокрема, пропонують дозволити банкам вчиняти правочини у вигляді електронного документа з використанням ЕЦП у випадках, встановлених законодавством або за письмовою згодою сторін з дотриманням законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та розповсюдження зброї масового знищення (кредитні договори, договори банківського вкладу, договори банківського рахунку).
Коли можна не звітувати за спецвикористання води
Якщо суб’єкт господарювання, зареєстрований платником рентної плати за спецвикористання води, планує здійснювати у звітному (податковому) році використання води виключно для власних питних та санітарно-гігієнічних потреб, то він має право на підставі заяви, складеної у довільній формі, повідомити не пізніше граничного терміну подання податкової звітності з плати за І квартал звітного (податкового) року відповідний контролюючий орган про відсутність у нього у звітному (податковому) році об’єкта оподаткування платою та не подавати податкову звітність з плати протягом податкового (звітного) року.
Нагадуємо, що граничними термінами подання податкової звітності та сплати податкових зобов’язань з рентної плати за спецвикористання води за І квартал 2017 р. є 10 травня та 19 травня 2017 р. відповідно.
Водночас якщо у суб’єкта господарювання, зареєстрованого платником рентної плати, у деяких звітних (податкових) періодах звітного (податкового) року відсутній об’єкт оподаткування у зв’язку з використанням обсягів води у таких періодах виключно для власних питних та санітарно-гігієнічних потреб, то оскільки податкова звітність з плати подається наростаючим підсумком, такий суб’єкт господарювання повинен подавати до контролюючого органу податкову звітність з плати до кінця звітного (податкового) року. (Лист ДФС України від 30.01.2017 р. № 2069/7/99-99-12-03-04-17)
Ухилятися від сплати податків стане складніше
Україна і США підписали міжурядову угоду про застосування в Україні положень закону США FATCA «Про податкові вимоги до іноземних рахунків».
Міністр фінансів України Олександр Данилюк зазначив, що угода є багатосторонньою, і 60 держав, включаючи країни — члени ЄС, вже приєдналися до неї.
«Переговори щодо цієї угоди тривали близько 4 років, але завдяки активізації співпраці їх вдалося фіналізувати і вийти на підписання документа. Угода дає змогу зменшити можливості фінансових махінацій, поліпшити обмін інформацією й посилити наше партнерство із США», — зазначив Олександр Данилюк.
З його слів, наразі пріоритет роботи Мінфіну — спільно з партнерами ефективно протидіяти ухиленню від сплати податків або застосування подвійного оподаткування.
FATCA (Foreіgn Account Tax Complіance Act), прийнято в США в 2010 році. Згідно з його нормами, іноземні банки зобов’язані або стати податковими агентами американської податкової служби, або ризикувати тим, що з міжнародних банківських переказів можуть бути примусово утримані 30 % коштів, якщо банк-контрагент або банк-кореспондент вважатиме, що одержувачем платежу є особа, яка підлягає оподатковуванню в США, а джерелом коштів, що переказуються, є дохід, пов’язаний з США. Збереженню коштів сприяє саме прозорість платежів і всієї податкової інформації.
На 16 % видобуток нафти став дешевшим
Ставки рентної плати за користування надрами для видобування нафти зменшено для обсягів, що видобуваються з покладів:
до 5 000 метрів, із 45 % на 29 % вартості обсягів видобутої нафти що обчислена за фактичними цінами реалізації;
понад 5 000 метрів, із 21 % до 14 % вартості обсягів видобутої нафти, що обчислена за фактичними цінами реалізації.
Збільшено ставки рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, а саме:
для зберігання природного газу та газоподібних продуктів, нафти та інших рідких нафтопродуктів ставки збільшено на 10,5 %;
для витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції — на 10,2 %;
для вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин — на 9,7 %;
для зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів — на 10,9 %;
для провадження іншої господарської діяльності — на 10,6 %.
(Лист ДФС України від 30.01.2017 р. № 2071/7/99-99-12-03-04-17)
8 лютого затверджено новий Порядок сплати акцизу з пального
Сьогодні Кабмін затвердив постанову щодо Порядку зарахування акцизного податку з пального до місцевих бюджетів, розробленого Міністерством фінансів. Відтепер до місцевих бюджетів сплачуватиметься 13,44 % акцизного податку з виробленого та ввезеного пального.
Наприклад, ставка акцизного податку на бензини наразі становить 213,5 євро за 1 000 л, з цієї суми за кожні 1 000 л 28,7 євро (13,44 % ) спрямовуватиметься до місцевих скарбниць.
У відомстві переконані в ефективності нової моделі, яка сприятиме детінізації та підвищить ефективність сплати акцизного податку. Крім того, забезпечить стабільні надходження до місцевих бюджетів, що в поточному році позитивно вплине на соціально-економічний розвиток регіонів. Порядок передбачає:
зарахування частини (13,44 %) акцизного податку з виробленого та ввезеного пального до місцевих бюджетів;
щоденний розподіл частини акцизного податку з пального між місцевими бюджетами відповідно до часток для зарахування до місцевих бюджетів.
Частки для зарахування акцизного податку до місцевих бюджетів визначені на підставі фактичних нарахувань з роздрібної торгівлі пальним за 2016 рік на відповідній території.
Нагадаємо: торік було скасовано податок з роздрібного продажу палива у розмірі 5 %, який сплачувався до місцевих бюджетів, через тінізацію роздрібного продажу палива, що спричинило недонадходження акцизного податку з роздрібного продажу до місцевих бюджетів.
| 
