|
Податковим кодексом України статтею
174 встановлено порядок оподаткування доходу, отриманого платником
податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна,
майнових чи немайнових прав. Об’єкти спадщини з метою оподаткування
поділяються, зокрема, на готівку або кошти, що зберігаються на рахунках
спадкодавця, відкритих у банківських і небанківських фінансових установах, у
тому числі депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій
з нерухомістю (п.174.1 ст.174 ПКУ). Пунктом 174.3 ст.174 ПКУ визначено,
що особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є
спадкоємці, які отримали спадщину. Відповідно до пункту 174.4 ст. 174 ПКУ
нотаріус щокварталу подає до органу Міністерства доходів і зборів за
місцем розташування державної нотаріальної контори або свого робочого місця
інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину та/або посвідчення
договорів дарування.
Фізична особа, відповідальна за
нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до бюджету в
разі, зокрема, нотаріального посвідчення договорів дарування чи видачі
свідоцтв про право на спадщину нерезидентам – за місцем нотаріального
посвідчення таких договорів (одержанні свідоцтв) (пп.168.4.5 п.168.4 ст.168
ПКУ).
Фізична особа – резидент, яка
успадкувала право на вклад у банку (небанківській фінансовій установі),
зобов’язана включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного
доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року,
а також сплатити податок з таких доходів.
Фізична особа – нерезидент, яка отримала на території України спадщину,
зокрема успадкувала вклад у банку (небанківській фінансовій установі),
зобов’язана сплатити податок через банківські установи до бюджету до отримання
свідоцтва про право на спадщину за місцем нотаріального оформлення такого
свідоцтва (за місцем розташування робочого місця приватного нотаріуса або
державної нотаріальної контори).
| 
