Среда, 13.12.2017, 01:45

vburluk.pp.net - Официальный сайт пгт Великий Бурлук

Начало Регистрация Вход
Приветствую Вас, Неизвесный нам гость · RSS
Меню сайта
Категории каталога
Податкові новини [1962]
Наш опрос
Как вы любите справлять праздники, дни рождения, юбилеи?
Всего ответов: 46
 Каталог статей
Начало » Статьи » Вовчанська МДПІ » Податкові новини

Новини Салтівської ОДПІ від 22.05.17 р.

Внесені зміни до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість

 

12.05.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 17.03.2017 №368, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.04.2017 за №465/30333 (далі – Наказ №368), який вніс зміни до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (далі – Положення), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130, зареєстрованого у Мінюсті України 17.11.2014 за №1456/26233.

Зміни, передбачені Наказом №368, привели у відповідність норми Положення та п.п.4 п.2 розділу XIX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), згідно з яким з 01.01.2017 втратила чинність стаття 209 ПКУ, що визначала спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства.

Зокрема, Наказом №368 встановлено, що сільськогосподарські підприємства, які станом на 01.01.2017 зареєстровані як суб’єкти спеціального режиму оподаткування ПДВ, вважаються платниками цього податку на загальних підставах, починаючи з 01.01.2017, і стосовно таких сільськогосподарських підприємств:

  • з 1 січня 2017 року втрачають чинність витяги з реєстру ПДВ, що були видані контролюючими органами до 01.01.2017;
  • контролюючі органи, в яких такі сільськогосподарські підприємства перебувають на обліку, приймають рішення та вносять до реєстру платників ПДВ записи про зняття підприємств з реєстрації як суб’єктів спеціального режиму оподаткування з одночасною реєстрацією платниками ПДВ на загальних підставах.

Наказ №368 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 12.05.2017 №37.

 

До уваги ФОП – пенсіонерів за віком або інвалідів!

 

Законом України від 06.12.2016 №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі – Закон №1774) внесено низку змін до Закону України від 08.07.2010 №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464), які набули чинності з 01.01.2017, зокрема, щодо нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП), у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування.

Звертаємо увагу, що відносини у сфері державної політики з адміністрування єдиного внеску регулюються виключно Законом №2464.

Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) ФОП, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та є пенсіонерами за віком або інвалідами не подається.

Частиною 4 статті 4 Закону №2464 також визначено, що ФОП, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами, можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

У разі самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску зазначені особи формують та подають до органів доходів і зборів Звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік.

 

Для отримання податкової знижки необхідно подати декларацію про майновий стан і доходи

 

Для отримання податкової знижки фізичній особі – резиденту необхідно заповнити і подати до державної податкової інспекції за своєю податковою адресою (місцем проживання фізичної особи, за яким вона береться на облік як платник податку у контролюючому органі) податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація).

Розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) у зв’язку з використанням права на податкову знижку, відображається платником податків у розділі V Декларації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 15.09.2016 №821 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.10.2016 за №1349/29479.

Звертаємо увагу, якщо платник податку до кінця 2017 року не скористається правом на нарахування податкової знижки за наслідками 2016 року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п.166.4.3 п.166.4 ст.166 ПКУ).

 

Сума витрат, понесена орендарем у зв’язку з поліпшенням об’єкта оренди, при його поверненні орендодавцю оподатковується ПДВ

Згідно з п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, у тому числі операції з безоплатної передачі, та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Відповідно до п.п. «в» п.п. 14.1.185 та п.п. «в» п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ постачання товарів/послуг включає, зокрема безоплатну передачу майна та постачання послуг іншій особі на безоплатній основі.

Пунктом 188.1 ст. 188 ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Враховуючи викладене, якщо витрати на поліпшення об’єкта оренди проведено за згодою орендодавця та не компенсовано орендарю, то при поверненні об’єкта оренди вартість поліпшення вважається безоплатно наданою послугою та підлягає оподаткуванню ПДВ за основною ставкою, виходячи з ціни придбання товарів/послуг, використаних для такого поліпшення.

 

Яким чином фізичним особам, які переселились з окупованої території отримати документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі?

 

За зверненням платника податків, його законного представника або уповноваженої особи контролюючий орган видає документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр), крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті.

Для отримання документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, фізична особа пред’являє документ, що посвідчує особу, який містить прізвище, ім’я, по батькові, дату народження, місце народження, місце проживання (країна, область, район, населений пункт)

Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, надається протягом п’яти робочих днів з дня звернення фізичної особи, її законного представника або уповноваженої особи до контролюючого органу за місцем проживання фізичної особи, або за місцем отримання доходів, або за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування.

Таким чином, у разі втрати (зіпсування) документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, громадяни України, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї, а також внутрішньо переміщені особи (Донецьк, Луганськ, ВЕЗ ”Крим” тощо) з метою отримання такого документа, можуть звернутися до контролюючого органу за місцем проживання або за місцем отримання доходів, або за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування та пред’явити документ, що посвідчує особу. Які не мають постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, отримання доходів, місцезнаходження іншого об’єкта оподаткування, – до будь-якого контролюючого органу.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 119.09).

 

Пенсійні фонди як неприбуткові організації можуть перебувати у Реєстрі неприбуткових установ та організацій до 1 липня п.р.

 

Державною фіскальною службою України на офіційному веб-порталі розміщено копію листа Міністерства фінансів України від 20.04.2017 №11210-09-10/10846 «Про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій пенсійних фондів».

Зазначеним листом повідомлено, що відповідно до Податкового Кодексу України пенсійні фонди як неприбуткові організації можуть перебувати у Реєстрі неприбуткових установ та організацій до 01.07.2017.

 

Внесено зміни до положення про реєстрацію платників податку на додану вартість

 

12.05.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 17.03.2017 № 368 «Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» (далі – Наказ № 368), який вніс зміни до наказу Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 «Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» (далі – Наказ № 1130).

Зокрема, Наказом № 368 встановлено, що сільськогосподарські підприємства, які станом на 1 січня 2017 року зареєстровані як суб’єкти спеціального режиму оподаткування ПДВ, вважаються платниками цього податку на загальних підставах, починаючи з 1 січня 2017 року, і стосовно таких сільськогосподарських підприємств:

  • з 1 січня 2017 року втрачають чинність витяги з реєстру ПДВ, що були видані контролюючими органами до 01 січня 2017 року;
  • контролюючі органи, в яких такі сільськогосподарські підприємства перебувають на обліку, приймають рішення та вносять до реєстру платників ПДВ записи про зняття підприємств з реєстрації як суб’єктів спеціального режиму оподаткування з одночасною реєстрацією платниками податку на загальних підставах.
  • оновленим текстом Наказу № 1130 можна ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).

 

В якому порядку проводяться документальні позапланові перевірки у зв’язку з припиненням діяльності фізичної особи - підприємця?

 

Функції контролюючих органів обласного та центрального рівнів визначено ст. 19 прим. 1 Кодексу, функціональні повноваження державних податкових інспекцій встановлено ст. 19 прим. 3 Кодексу.

При цьому слід зазначити, що з набранням чинності змін, які внесено до Кодексу відповідно до Закону України від 21.12.2016 № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», функцію проведення відповідно до законодавства перевірок та звірок платників податків закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.

Водночас, визначено, що державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування санкцій за їх невиконання.

Документальні позапланові перевірки у зв’язку з припиненням діяльності фізичної особи – підприємця, а також за заявою фізичної особи про зняття з обліку платника податків здійснюються контролюючими органами, до компетенції яких належить питання проведення перевірок.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 136.06).

 

Зміни в заповненні податкової звітності з податку на додану вартість

 

Державна фіскальна служба України у листі від 24 квітня 2017 року № 10174/7/99-99-15-01-17 надала роз’яснення щодо особливостей складання податкової звітності з ПДВ.

Зокрема, у листі зазначено, що з 1 березня 2017 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 23 лютого 2017 року № 276 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України. Зазначеним наказом внесено зміни до деяких форм податкової звітності з ПДВ, а саме стосовно:

  • податкової декларації з ПДВ;
  • додатку 1 до декларації «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1)»
  • додатку 2 до декларації «Довідка про суму від’ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)»;
  • додатку 3 до декларації «Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)»;
  • додатку 4 до декларації «Заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4)»;
  • додатку 5 до декларації «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)»;
  • додатку 9 до декларації «Розрахунок податкових зобов’язань за операціями, визначеними в статті 16¹ Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», та питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (ДС9)»;
  • уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок;
  • додатку 3 до Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість «Заява про відмову/зупинення використання пільги, передбаченої пунктом 45 підрозділу 2 розділу XX Кодексу»;
  • Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ.

 

Нова ставка податку на доходи фізичних осіб - для доходів у вигляді дивідендів

 

З 15.04.2017 набрали чинності зміни до п.167.5 ст.167 Податкового кодексу, відповідно до яких встановлено нову ставку податку на доходи фізичних осіб у половинному розмірі ставки, визначеної у п.167.1 цієї статті (тобто 9%), - для доходів у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток, у тому числі отриманих з іноземних джерел.

Водночас відповідно до Закону №1989 зазначені зміни застосовуються до податкових періодів починаючи з 01.01.2017 року.

При цьому залишено ставку 5 % для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами - платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування).

 

Строки давності при проведенні перевірок

 

Державна фіскальна служба України з метою забезпечення належної реалізації положень статті 102 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) в частині застосування строків давності при організації та проведенні документальних перевірок, самостійному визначенні сум грошових зобов’язань платників податків, повідомила наступне.

З 1 січня набули чинності зміни, внесені до статті 102 ПКУ. Так, відповідно, контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків не пізніше 1095 дня (2555 днів при проведенні перевірки контрольованої операції), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше – за днем її фактичного подання.

Отже, при плануванні, організації та проведенні документальних перевірок слід враховувати, що з 1 січня 2017 року строки давності поширюються також на період, який може бути охоплений перевіркою.

Більш детально про застосування строків давності при організації та проведенні документальних перевірок юридичних осіб йдеться у листі ДФС України від 05.05.2017 №11356/7/99-99-14-03-03-17.

 

До уваги платників !

 

З метою роз’яснення суб’єктам господарювання основних аспектів практичного застосування норм податкового законодавства 15 червня 2017року у м. Дніпрі відбудеться Національний податковий форум для платників податку на тему : «Трансферне ціноутворення, податок на прибуток, податок на додану вартість».

Початок семінару о 10 годині, реєстрація об 9.30 годині.

 

Ліквідація основних засобів без згоди платника податку: що з ПДВ?

 

ДФСУ в індивідуальній податковій консультації від 03.05.2017 р. №52/6/99-99-15-03-02-15/ІПК нагадує, що згідно з п.189.9 ПКУ, якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Проте ця норма не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням (абзац другий п. 189.9 ПКУ).

Таким чином, підставою для застосування вимог ч. 2 п. 189.9 ПКУ щодо ненарахування ПЗ при ліквідації основних засобів є причина їх ліквідації, зокрема:

  • знищення або зруйнування основних засобів внаслідок дії обставин непереборної сили,
  • або коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних засобів, за умови підтвердження таких обставин відповідно до законодавства.

Щодо документів, що підтверджують ліквідацію, знищення, розібрання або перетворення основного засобу у випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, то їх перелік залежить від самої причини ліквідації.

Такими документами можуть бути відповідні довідки з Торгово-промислової палати про настання обставин непереборної сили, довідки з відповідних правоохоронних органів (їх підрозділів) про викрадення основних засобів, їх знищення внаслідок пожежі, тощо.

При цьому застосування вимог ч. 2 п. 189.9 ПКУ щодо ненарахування ПЗ при ліквідації основних засобів може здійснюватися лише за умови наявності на момент такої ліквідації відповідного документального підтвердження, передбаченого вказаним пунктом.

 

Одночасне зберігання та складування товарів та надання в оренду приміщення: чи можна бути на єдиному податку

 

ДФС у м. Києві в індивідуальній податковій консультації від 04.05.2017 р. №62/ІПК/26-15-13-02-13 зазначила, що фізособа - підприємець, яка здійснює надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (клас 68.20 КВЕД ДК 009:2010), може обрати спрощену систему оподаткування та здійснювати таку діяльність на III групі, за умови:

1) дотримання критеріїв, визначених п. 291.4 ПКУ, а саме:

  • не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена;
  • обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.

2) у разі не перевищення допустимих норм, визначених у п. 291.5 ПКУ. Згыдно з цим пунктом, не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп підприємці, які надають в оренду:

  • земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара,
  • житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів,
  • нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів.

Що стосується укладання договорів на здійснення діяльності із зберігання та складування всіх видів товарів (клас 52.10 КВЕД ДК 009:2010), то такі договори за своєю суттю містять інші умови, ніж договори оренди. А отже обмеження, встановленіпп. 291.5.1 ПКУ, до таких договорів не застосовуються.

 

Відображаємо у декларації з прибутку та фінзвітності дохід від перерахунку податків за попередні роки

 

ДФС у Херсонській області в індивідуальній податковій консультації від 03.05.2017 р. №37/ІПК/21-22-12-04-21 звертає увагу, що нормами ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникають в результаті перерахунку зобов'язань зі сплати податків і зборів за минулі періоди. Тобто такі операції відображаються згідно з правилами бухобліку при формуванні фінансового результату.

Отриманий дохід від перерахунку завищених податкових зобов'язань з плати за землю за попередні роки слід віднести до категорії інших доходів:

  • з відображенням у Звіті про фінансові результати в рядку 2240 "інші доходи" за період, в якому здійснено уточнення цих зобов'язань,
  • з наступним відображенням в декларації з податку на прибуток в рядку 01 "дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку".
  •  

Пеню розраховуємо за новою ставкою Нацбанку

 

На несплачене своєчасно податкове зобов’язання, яке було самостійно визначене платником податків або податковим агентом, пеня нараховується з розрахунку 100% облікової ставки НБУ за кожний день прострочення

14 квітня знижена облікова ставка Нацбанку до 13%. Нагадаємо, востаннє облікова ставка змінювалася 28 жовтня 2016 та була встановлена в розмірі 14%.

На практиці в податковому законодавстві застосування облікової ставки Нацбанку насамперед пов’язане з нарахуванням пені.

З 1 січня поточного року єдиною підставою для нарахування пені є несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов’язання.

При нарахуванні податкового зобов’язання контролюючим органом нарахування пені починається з першого робочого дня після закінчення граничного строку його сплати. Якщо керівник контролюючого органу відповідно до процедури адміністративного оскарження приймає рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені статтею 56 ПКУ, пеня не нараховується протягом таких додаткових строків, незалежно від результатів адміністративного оскарження.

При самостійному визначенні податкового зобов’язання платником податків або податковим агентом пеня нараховуватиметься, починаючи тільки з 91-го календарного дня після спливу строку сплати.

Окрім того, з нового року змінено порядок визначення суми пені. До 1 січня 2017 року пеню нараховували на суму заборгованості виходячи з 120% облікової ставки НБУ на день виникнення податкового боргу або на день його погашення, залежно від того, яка із ставок була більшою. З 1 січня 2017 року пеня нараховується за кожний календарний день відповідно до ставки, що діяла на цей день. При цьому розмір 120% облікової ставки НБУ, як і раніше, застосовується до податкового зобов’язання, нарахованого контролюючим органом. На несплачене своєчасно податкове зобов’язання, яке було самостійно визначене платником податків або податковим агентом, пеня нараховується з розрахунку 100% облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

 

Актуально для платників

 

11.05.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №299 «Про отримання вироблених в Україні, ввезення в Україну легких та важких дистилятів, скрапленого газу і бутану для використання як сировини для виробництва етилену» (далі – Постанова №299).

Зазначеним документом також визначено:

  • обсяги щорічних квот на відвантаження, ввезення в Україну легких дистилятів, що використовуються як сировина для виробництва етилену, згідно з додатком 1;
  • обсяги щорічних квот на відвантаження, ввезення в Україну важких дистилятів, що використовуються як сировина для виробництва етилену, згідно з додатком 2;
  • обсяги щорічних квот на ввезення в Україну скрапленого газу та бутану, що використовуються як сировина для виробництва етилену, згідно з додатком 3.

Постанова №299 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 11.05.2017 №85.

 

Як оподатковуються ПДВ операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним?

 

Згідно з п.п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на додану вартість (ПДВ) є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Відповідно до п.п.197.1.26 п.197.1 ст.197 ПКУ від оподаткування ПДВ звільняються операції з передачі конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у ст.184 Митного кодексу України), у розпорядження державних установ або організацій, уповноважених здійснювати їх збереження або постачання згідно із законодавством, а також операції з безоплатної передачі зазначеного в цьому пункті майна у випадках, визначених законодавством, у володіння і користування державних органів, установ (організацій), які утримуються за рахунок бюджетних коштів, а також закладів, в яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей.

Операції з подальшого постачання зазначених товарів оподатковуються на загальних підставах.

 

Підприємством компенсована частини вартості путівки на санаторно-курортне лікування – порядок оподаткування ПДФО та єдиним внеском

 

Підпунктом 165.1.35 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або його дітей віком до 18 років, які надаються йому безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) професійною спілкою, до якої зараховуються профспілкові внески платника податку – члена такої професійної спілки, створеної відповідно до законодавства України, або за рахунок коштів відповідного фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування. Тобто положення зазначеного пункту поширюються на платників податків, які отримують путівки виключно від професійної спілки.

Згідно з п.п.«е» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПКУ до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст.165 Кодексу) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п.165.1.53 п.165.1 ст.165 ПКУ.

Відповідно до п.1 частини першої ст.4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Статтею 7 Закону №2464 визначено базу нарахування єдиного внеску.

Лист №4697 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/71832.html

 

Придбання товарів, робіт та послуг у платників єдиного податку на коригування фінансового результату не впливає

 

Відповідно до п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податок на прибуток підприємств нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною ст. 136 ПКУ, від бази оподаткування, визначеної згідно зі ст. 135 ПКУ.

Базою оподаткування є грошове вираження об’єкту оподаткування, визначеного згідно із ст. 134 ПКУ з урахуванням положень ПКУ (п. 135.1 ст. 135 ПКУ).

Відповідно до норм ПКУ при коригуванні (збільшенні або зменшенні) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку) вартість товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, придбаних у платників єдиного податку, не враховується.

 

 

 

Н

 

 

 

Нак

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Са

 

 

По

 

 

 

Д

 

 

 

 

С

 

 

 

 

 

Що

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ре

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Де

 

 

 

 

 

 

 

 

За

 

 

О

 

Госп

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Д

 

 

Категория: Податкові новини | Добавил: Volchanckaya_MGNI (22.05.2017)
Просмотров: 15 | Рейтинг: 0.0 |

Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Конструктор сайтов - uCoz
Форма входа
Поиск по каталогу
Друзья сайта
Статистика