Обов’язкові реквізити податкової накладної
Салтівська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області нагадує платникам податків про обов’язкові реквізити податкової накладної. Згідно із п. 201.1 ст. 201 ПКУ у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов’язкові реквізити:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дата складання податкової накладної;
в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);
д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;
е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;
є) ціна постачання без урахування податку;
ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;
з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;
і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг – код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.
Про нові умови ведення Реєстру неприбуткових організацій
Головне управління ДФС у Харківській області нагадує, що 31 березня 2017 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 №195 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 р. № 440». Цією постановою внесено зміни до Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з нього.
Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, доповнено нормою про те, що релігійні організації до 01.01.2018 р. не можуть бути виключені з Реєстру через невідповідність установчих документів вимогам пп. 133.4.1 п.133.4 ст.133 Кодексу.
Відповідно до внесених змін, новостворені неприбуткові організації, які подали в установленому порядку документи для внесення до Реєстру неприбуткових установ та організацій під час або протягом 10 днів з дня державної реєстрації та які за результатами розгляду таких документів внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, вважаються для цілей оподаткування неприбутковими організаціями з дня їх державної реєстрації.
Крім того, збільшено терміни з 10 до 30 днів для подання контролюючому органу реєстраційної заяви та копій документів у разі зміни організаційно-правової форми неприбуткової організації або внесення змін до її установчих документів.
Врахування наявної переплати з податку на прибуток в оплату авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів: можливо чи ні?
Порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів визначено статтею 57 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666, сплата за кожним видом платежу та за кожним кодом виду сплати має оформлятися окремим документом на переказ. При заповненні розрахункових документів платниками податків в полі «Призначення платежу» зазначаються коди видів сплати, зокрема код 101 – для суми грошового зобов’язання, код 125 – для авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів. Тобто, сплата податку на прибуток та авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів здійснюється з різними кодами виду сплати.
Отже, врахування наявної переплати з податку на прибуток в оплату авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів не передбачено.
Поряд з цим згідно з п.43.3 ст.43 Кодексу платник податку може здійснити повернення сум грошового зобов’язання на підставі заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
З таким роз’ясненням можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 102.24).
Про подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств за І квартал 2017 року
З 01.01.2017 набрав чинності Закон України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797).
Відповідно до п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація з податку на прибуток підприємств подається контролюючому органу, в якому платник перебуває на обліку за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу .
У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Лист №11293 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/podatok-na-pributok-pidpri/listi-dps/295388.html
Податкова знижка для фізичних осіб
Повернути частину податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), сплаченого громадянами із заробітної плати, можна, зокрема, у разі реалізації ними права на податкову знижку. Згідно з нормами статті 166 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники ПДФО мають право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Для отримання податкової знижки платнику податку необхідно заповнити і подати до державної податкової інспекції за своєю податковою адресою (місцем проживання фізичної особи, за яким вона береться на облік як платник податку у контролюючому органі) податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
Податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту – фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті (п.п.166.4.1 п.166.4 ст.166 ПКУ).
Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 ПКУ (п.п.166.4.2 п.166.4 ст.166 ПКУ).
Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься
Таким чином, для скористання правом на податкову знижку за 2016 рік громадянам необхідно надати декларацію до кінця 2017 року.
Розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з ПДФО у зв’язку з використанням права на податкову знижку, відображається платником податків у розділі V Декларації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 15.09.2016 №821 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.10.2016 за №1349/29479.
Чи оподатковуються кошти, отримані неприбутковою бюджетною установою, у вигляді кредиту або поворотної фінансової допомоги?
Відповідно до п.п.14.1.258 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фінансовий кредит це кошти, що надаються банком – резидентом або нерезидентом, що кваліфікується як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають згідно з відповідним законодавством статус небанківських фінансових установ, а також іноземною державою або його офіційними агентствами, міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами – нерезидентами юридичній чи фізичній особі на визначений строк для цільового використання та під процент.
До неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п.133.4 ст.133 ПКУ і не є платниками податку на прибуток, відносяться, зокрема, бюджетні установи (п.п.133.4.6 п.133.4 ст.133 ПКУ).
Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (п.п.133.4.2 п.133.4 ст.133 ПКУ).
Кошторис бюджетної установи (далі – кошторис) – основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов’язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень (п.1 Порядку).
Отже, не підлягають оподаткуванню суми кредиту або безповоротної фінансової допомоги, отримані неприбутковою бюджетною установою за умови, що кошторис такої неприбуткової бюджетної установи передбачає зазначені доходи. При цьому доходи у вигляді сум кредиту або безповоротної фінансової допомоги повинні використовуватись виключно для фінансування видатків, передбачених кошторисом, на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами. У разі недотримання цих умов така неприбуткова організація підлягає виключенню з Реєстру згідно з підпунктами 133.4.3 та 133.4.4 п.133.4 ст.133 ПКУ.
Внесені зміни до форм податкових декларацій платників єдиного податку
05.05.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 17.03.2017 №369 «Про затвердження Змін до наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року №578», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.04.2017 за №478/30346 (далі – Наказ №369).
З метою приведення декларацій платників, які застосовують спрощену систему оподаткування, у відповідність до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Наказом №369 внесені зміни до форм:
- податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – декларація для ФОП);
- податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи) (далі – декларація для юросіб 3-ї групи);
- податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи (далі – декларація для платників 4-ї групи), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578.
Документом затверджені наступні зміни до:
а) декларації для ФОП;
б) декларації для юросіб 3-ї групи;
в) декларації для платників 4-ї групи;
Детальніше на http://dp.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/295437.html
До уваги платників!
Державною фіскальною службою України на головній сторінці офіційного веб-порталу у розділі «Реєстри» у травні поточного року розміщена оновлена інформація наступних реєстрів (http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/):
- Реєстру суб’єктів господарювання, які здійснюють оптову торгівлю спиртом коньячним (включаючи дистиляти у вигляді головної і хвостової фракції) і спиртом плодовим на підставі ліцензії на виробництво коньяку та алкогольних напоїв за коньячною технологією станом на 28.04.2017;
- Єдиного державного реєстру обладнання для промислового виробництва сигарет та цигарок станом на 28.04.2017;
- Реєстру форм звітних документів платників податків юридичних та фізичних осіб для занесення електронної бази звітних документів ДФС України;
- Єдиного державного реєстру виробників спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів станом на 04.05.2017;
- Єдиного державного реєстру місць зберігання оптових партій алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пива станом на 04.05.2017.
При здійсненні суб’єктами господарювання розрахунків у безготівковій формі через установи банку РРО не застосовується
Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Згідно з п. 1.4 гл. 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 із змінами та доповненнями, безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.
Отже, при здійсненні розрахункових операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) застосування реєстратора розрахункових операцій є обов’язковим.
При здійсненні розрахунків у безготівковій формі через установи банку реєстратор розрахункових операцій не застосовується.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 109).
Як здійснюється взяття на облік в контролюючому органі самозайнятої особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність?
Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Мінфіну від 22.04.2014 № 462) (далі – Порядок) (п. 65.2 ст. 65 ПКУ).
Слід зазначити, що з урахуванням п. 63.3 ст. 63 ПКУ, повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (додаток 10 до Порядку) подається до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 119.04).
Порядок заповнення граф 3 та 3а податкового розрахунку за ф. 1ДФ
Відповідно до розд. III Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі – Порядок):
у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається (за звітний квартал) дохід, який нараховано фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку. Нарахований дохід відображається повністю, без вирахування податку на доходи фізичних осіб, страхових внесків до Накопичувального фонду.
У графі 3 «Сума виплаченого доходу» відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.
У графі 4а «Сума нарахованого податку» відображається сума податку, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством.
У графі 4 «Сума перерахованого податку» відображається фактична сума перерахованого податку до бюджету.
У графі 3 податкового розрахунку за ф. 1 ДФ відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку у відповідності із нарахованим доходом, а саме - без вирахування із суми нарахованого доходу нарахованих сум податків і зборів, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи. З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 103).
В якому порядку подається звіт про суми податкових пільг з ПДВ?
Відповідно до п. 2 Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1233 (далі – Порядок №1233), суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг (далі - звіт) за формою згідно з додатком.
Згідно із п. 3 Порядку №1233 звіт подається суб’єктом господарювання за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб’єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається.
Пунктом 8 Порядку №1233 визначено, що податкові пільги визначаються за операціями з постачання товарів та/або послуг, що є об’єктами обкладення ПДВ і відповідно до Податкового кодексу України та міжнародних договорів України, ратифікованих Верховною Радою України, звільнені від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою, а також тих, до яких застосовані спеціальні режими оподаткування в галузі сільського господарства.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 101).
Увага шахраї!
На стаціонарні та мобільні телефони підприємців надходять телефонні дзвінки від невідомих осіб, які намагаються шахрайським шляхом виманювати гроші. Зокрема, шахраї представляються податківцями та різними способами змушують перерахувати кошти на їх рахунок.
Салтівська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області звертаються до суб’єктів господарювання з проханням бути пильними і не дозволяти аферистам вводити себе в оману. Про факти шахрайських дій повідомляйте органи внутрішніх справ (тел. 102), також можна звернутись за номером «гарячої» телефонної лінії ДФС України «Пульс» (044) 284-00-07.
Громадянин України намагався вивезти з України 360 флаконів тестостерону пропіонату у бензобаку авто
09.05.2017, у пункт пропуску на виїзд з України смугою спрощеного митного контролю «зелений коридор» прибув легковий автомобіль під керуванням 42-річного мешканця Тернопільщини. Під час візуального огляду транспортного засобу в працівників митниці виникла підозра про наявність у ньому товарів, прихованих від митного контролю. Автомобіль скерували у відведене місце для огляду транспортних засобів. Там під час поглибленого огляду в порожнині паливного бака серед палива було виявлено 360 флаконів тестостерону пропіонату. Приховані флакони були загорнуті в кілька шарів поліетиленових мішків.
Таким чином громадянин України намагався перемістити через митний кордон України товар з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ, що утруднюють виявлення товарів.
За цим фактом за ознаками порушень митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України складено протокол. Товар та автомобіль «Kia Magentis» 2004 року випуску вилучено, справу скерують до суду.
До уваги власників транзитних авто!
У зв’язку із частими випадками звернень громадян – власників транспортних засобів з іноземною реєстрацією, ввезених в режимі транзит, які не змогли вчасно до завершення встановленого статтею 95 Митного кодексу України строку транзиту вивезти автомобіль за межі митної території України, стосовно їх подальших дій, повідомляємо наступне.
У разі, якщо під час здійснення транзитного переміщення, транспортний засіб не зміг вчасно бути вивезений за межі митної території України внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, особа, відповідальна за дотримання митного режиму транзиту зобов’язана терміново (до завершення встановленого статтею 95 Митного кодексу України строку) повідомити найближчий митний орган про обставини подій, у зв’язку з якими порушено ці строки, та місцезнаходження транспортних засобів
Підставою для пропуску за межі митної території транспортних засобів, якими порушено строки їх ввезення в Україну, є наявність документів, що підтверджують:
- повідомлення особою найближчого митного органу до завершення визначеного митницею строку ввезення з метою транзиту про обставини подій, у зв’язку з якими порушено ці строки, та місцезнаходження транспортних засобів;
- факт аварії або дії обставин непереборної сили (у випадках порушення строків транзиту внаслідок поломки транспортного засобу та його ремонту, документами, що підтверджують надання послуг з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів є: акт передавання-приймання колісного транспортного засобу (його складових частин (систем)) після надання послуг з технічного обслуговування і ремонту; наряд-замовлення, підписаний контролером якості (з проставлянням печатки виконавця (за наявності)) та замовником; документ, що підтверджує оплату послуг; рахунок-фактура; податкова накладна (для юридичних осіб)).
При цьому, звертаємо увагу, що у разі несвоєчасного інформування митницю про обставини, у зв’язку з якими порушено строки транзитного переміщення, або повідомлення без зазначення місцезнаходження транспортного засобу, такі звернення митницею не розглядатимуться як повідомлення в установленому порядку та не будуть підставою для звільнення від притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.
Про порядок страхування голів фермерських господарств
Законом України від 19 червня 2003 року №973 «Про фермерське господарство» (далі – Закон №973) визначено, що фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа‑підприємець. Отже, фермерське господарство – це юридична особа або фізична особа-підприємець зі статусом сімейного фермерського господарства.
Також, відповідно до Закону №973, фермерське господарство, зареєстроване як юридична особа, так і без статусу юридичної особи, має статус сімейного фермерського господарства, за умови, що у його підприємницькій діяльності використовуєця праця членів такого господарства, якими є виключно члени однієї сім’ї або члени сім’ї фізичної особи-підприємця.
Крім того, Законом №2464-VI визначено, що у разі, якщо головою сімейного фермерського господарства є член сім’ї, зареєстрований як юридична особа, то голова не має права на добровільну сплату єдиного внеску. При цьому, члени сім’ї такого голови фермерського господарства реалізують своє право на зарахування страхового стажу шляхом добровільної сплати єдиного внеску.
Змінили місце реєстрації – отримайте нові сертифікати ключів
Салтівська ОДПІ у Харківській області інформує, що відповідно до ст. 7 Закону України від 22 травня 2003 року №852-IV «Про електронний цифровий підпис» та п.п. 3.4.6 п. 3.4 розд. 3 Договору про надання послуг електронного цифрового підпису, затвердженого наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 17.02.2015 №15 зі змінами, підписувач зобов’язаний своєчасно надавати центру сертифікації ключів інформацію про зміну даних, відображених у сертифікаті ключа.
Враховуючи викладене, у разі зміни адреси місця обліку суб’єкта господарювання або фізичної особи, заявнику необхідно звернутися до центру сертифікації ключів з заявою на скасування посилених сертифікатів, які містять недостовірну інформацію, та надати пакет реєстраційних документів для формування нових посилених сертифікатів.
У разі необхідності перевірки терміну дії посиленого сертифікату ЕЦП, потрібно скористатись засобом електронного цифрового підпису «ІІТ Користувач ЦСК-1», який можна завантажити на офіційному інформаційному ресурсі Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (http://www.acskidd.gov.ua) у розділі «Програмне забезпечення», вкладка «Надійні засоби електронного цифрового підпису». В меню програми «Переглянути сертифікати» із всього переліку сертифікатів необхідно вибрати сертифікат або додати його за допомогою кнопки «Імпортувати». Для отримання інформації щодо посиленого сертифіката, в тому числі і терміну його дії, слід натиснути на вибраний сертифікат подвійним кліком лівої кнопки миші.
Як оподаткувати подарунок фізособі-нерезиденту
Вартість подарунка, отриманого платником податку — фізичною особою неризидентом від юридичної особи — резидента, включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку — нерезидента та оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах. Податковий агент при нарахуванні (виплаті) на користь фізичної особи — нерезидента доходу у вигляді подарунка у формі № 1ДФ зобов’язаний відобразити реєстраційний номер облікової картки платника податків.
Нові критерії оцінки ступеня ризиків для блокування податкових накладних
Мінфін переглянув критерії для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН та правила їх застосування. Нову редакцію проекту наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та Переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування» оприлюднено на веб-сайті ДФС.
Наказ набере чинності з дня його офіційного опублікування.
Продаж товарів через мережу магазинів безмитної торгівлі: чи є акциз?
У разі якщо суб’єкт господарювання здійснює виключно продаж товарів, у тому числі й підакцизних, через мережу власних магазинів безмитної торгівлі, то за такими операціями суб’єкт господарювання не є платником акцизного податку.
Отже, у такого суб’єкта не виникатиме обов’язку складання та подання декларації акцизного податку до контролюючого органу за операціями з реалізації товарів через магазини безмитної торгівлі у такого суб’єкта господарювання. (Лист ДФС України від 26.04.2017 р. № 9011/6/99-99-15-03-03-15)
Я
Актуал
| 
