ДФС України роз’яснила про застосування строків давності при організації та проведенні документальних перевірок юридичних осіб
Державна фіскальна служба України з метою забезпечення належної реалізації положень статті 102 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в частині застосування строків давності при організації та проведенні документальних перевірок, самостійному визначенні сум грошових зобов’язань платників податків, оприлюднила листвід 05.05.2017 р. № 11356/7/99-99-14-03-03-17«Про застосування строків давності при організації та проведенні документальних перевірок юридичних осіб».
Даним листом повідомляється наступне. 01 січня 2017 року набули чинності зміни, внесені до ст. 102 Кодексу Законом України від 21 грудня 2016 року N 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні".
Так, відповідно до п. 102.1 ст. 102 Кодексу, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 Кодексу, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше - за днем її фактичного подання.
Отже, при плануванні, організації та проведенні документальних перевірок слід враховувати, що з 01.01.2017 р. строки давності поширюються також на період, який може бути охоплений перевіркою.
У разі проведення перевірок з питань дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДФС, а також визначення за їх результатами суми грошових зобов’язань платника податків у випадках, коли Кодексом не передбачено подання декларації, застосування строків давності повинно здійснюватись з урахуванням терміну позовної давності (1095 днів).
Стан боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил за січень - травень 2017 року
Протягом звітного періоду митницею ДФС виявлено та направлено 2 повідомлення про кримінальні правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.358 КК України, порушено 90 справ про порушення митних правил на суму 8 534 726 грн., у тому числі, 31 справа на суму 8 333 991 грн. за фактом вчиненого порушення митних правил за ч.1 ст.483 Митного кодексу України, 1 справа на суму 1 209 201 грн., в якій вартість предметів правопорушення перевищує суму умовної контрабанди (609 000 грн.)
За результатами розгляду судом 1 справи про порушення митних правил застосовано конфіскацію безпосередніх предметів правопорушення на суму 156 184грн.
З метою недопущення незаконного переміщення через митний кордон України товарів, транспортних засобів, зброї, тютюнових виробів, наркотичних та психотропних речовин, митницею проведено 34спільних заходів з правоохоронними органами Кіровоградської області, за результатами яких складено 15 протоколів про порушення митних правил на суму 1 214 201 грн.
Як визначити середньозважене значення показника рентабельності зіставної юридичної особи
Розрахунок фінансових показників (показників рентабельності), які використовуються для розрахунку середньозваженого значення зіставної юридичної особи, здійснюється відповідно до пп. 39.3.2.5 пп. 39.3.2 п. 39.3 ст. 39 Податкового кодексу.
Для визначення середньозваженого значення показника рентабельності зіставної юридичної особи використовуються дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності, відображені за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності.
У разі відсутності окремих даних бухобліку та фінзвітності, які необхідні для розрахунку показника рентабельності окремого податкового періоду (року) зіставної юридичної особи, показники бухобліку та фінзвітності такого періоду (року) не використовуються при розрахунку середньозваженого значення показника рентабельності такої особи.
Проведення розрахунків платіжними картками: чи потрібен РРО?
Cуб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції при проведенні розрахунків за готівкові кошти та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), зобов’язані застосовувати РРО з обов’язковою видачею особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахункового документа.
Слід звернути увагу, що у разі здійснення розрахункових операцій з використанням POS-терміналів треба дотримуватися вимог Закону України від 05.04.2001 р. № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
Уряд «за» продаж товарів у незначних обсягах без РРО.
Мінекономрозвитку на офіційному веб-сайті оприлюднено проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 р. № 1336».
Проектом постанови запропоновано збільшити граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій із продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, для форм та умов проведення діяльності, визначених у пунктах 2 і 3, 5 і 6, 13 і 14, 17, 22 і 23, 27 переліку, 500 тис грн на один суб'єкт господарської діяльності, а визначених у пунктах 4 і 7 переліку 250 тис грн на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг).
Граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій пропонують не встановлювати взагалі для форм і умов проведення діяльності, визначених у пунктах 1, 8 — 11, 15, 19 — 21, 24 — 26 Переліку.
Також у проекті Постанови уточнено, що підприємці — платники єдиного податку II та III груп незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року перевищив 1 млн грн, обов’язково застосовують РРО.
Неосновне місце обліку – коли слід зареєструватися в податковій
Для взяття на облік за неосновним місцем обліку платник податків зобов'язаний протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об'єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню чи пов'язані з оподаткуванням, подати заяву про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою №17-ОПП.
Якщо з ДПІ укладено договір про визнання електронних документів, вказана заява подається засобами електронного зв'язку в електронній формі. Заява за формою №17-ОПП може бути подана як до ДПІ за неосновним місцем обліку, так і до ДПІ за основним місцем обліку. У разі подання заяви за формою №17-ОПП до контролюючого органу за основним місцем обліку платник податків у розділі 3 заяви може зазначити всі контролюючи органи, у яких бажає стати на облік за неосновним місцем обліку, та обрати адміністративно-територіальні одиниці (за місцезнаходженням об'єктів оподаткування), які обслуговуються такими органами.
Зміни в оподаткуванні нерезидентів податком на прибуток
Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII внесено зміни щодо особливостей оподаткування нерезидентів, зокрема статтю 141 Податкового кодексу України доповнено новим п.п. 141.4.11, яким визначено правила оподаткування доходів нерезидентів у вигляді процентів за позиками або фінансовими кредитами, наданими резидентам, – у разі виконання вимог щодо одночасного дотримання відповідних умов щодо таких коштів та нерезидентів.
Водночас підрозділ 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу доповнено новими підпунктами 46 та 47, які передбачають звільнення від оподаткування доходів нерезидента у вигляді процентів за позикою або фінансовим кредитом, що були надані резидентам (за умови їх відповідності вимогам п.п.141.4.11 ст.141 Кодексу), які сплачуються резидентом на користь нерезидента або уповноваженої ним особи у період з 01 січня 2017 року до 31 грудня 2018 року. Детальніше на http://dp.sfs.gov.ua/media-ark/local-news/299619.html
Контроль за провадженням яких видів діяльності щодо митної справи здійснюється ДФС?
Статтею 404 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI зі змінами та доповненнями визначені види діяльності, контроль за провадженням яких здійснюється органами доходів і зборів, а саме:
1) митна брокерська діяльність;
2) відкриття та експлуатація магазину безмитної торгівлі;
3) відкриття та експлуатація митного складу;
4) відкриття та експлуатація вільної митної зони комерційного або сервісного типу;
5) відкриття та експлуатація складу тимчасового зберігання;
6) відкриття та експлуатація вантажного митного комплексу.
Затверджена нова форма податкової декларації з податку на прибуток підприємств
09.06.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №467 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19.05.2017 за №642/30510 (далі – Наказ №467), яким у новій редакції викладено форму податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) та форми додатків до неї. Детальніше на http://zt.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/299465.html
«Пульс» - сервіс для платників
Антикорупційний сервіс Державної фіскальної служби України «Пульс» діє за єдиним телефонним номером (044) 284-00-07, та створений для оперативного реагування та вирішення проблем, з якими звертаються платники до органів ДФС України.
Сервіс «Пульс» працює в режимі швидкої допомоги платникам податків, адже це гарантований двосторонній зв’язок. Також це ефективний засіб вирішення питань і повноцінний консультаційний центр.
На вказаний сервіс можна звернутися у разі неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової та митної сфери, можливих корупційних дій з їхнього боку, а також для вирішення інших суперечливих питань та попередження неякісного обслуговування, перевищення повноважень службовими особами та ліквідації будь-яких перешкод, що стоять на заваді підприємницької діяльності суб’єктів господарювання.
Питання, які надходять, розглядаються протягом доби та вирішуються по суті, відповідно до чинного законодавства. Але є такі звернення, що потребують додаткового опрацювання. У будь-якому випадку, заявник обов’язково отримує повідомлення про результати перевірки даних та вжиті заходи.
Перелік документів підприємця - “загальносистемника” для розміщення на торговому місці
Фізичні особи - підприємці на загальній системі оподаткування при здійсненні торгівельної діяльності зобов’язані здійснювати розрахункові операції виключно із застосуванням РРО відповідно до вимог Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг”.
Фізичні особи – підприємці мають забезпечити наявність на торговому місці наступних документів:
- книги обліку доходів та витрат;
- книги обліку розрахункових операцій;
- виписки або витягу з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
- ліцензії;
- свідоцтво платника ПДВ (у разі, якщо суб’єкт господарювання зареєстрований платником ПДВ);
- трудових угод з найманими працівниками (у разі використання найманої праці).
Зміни до форми декларації акцизного податку набрали чинності 6 червня 2017 року
06.06.2017 набрали чинності накази Міністерства фінансів України від 24.04.2017 № 451 «Про затвердження Змін до форми декларації акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку» (далі – Наказ № 451), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17.05.2017 за № 630/30498, та від 24.04.2017 № 452 «Про затвердження Змін до форми акцизної накладної, форми розрахунку коригування акцизної накладної, форми заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального» (далі – Наказ № 452), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.05.2017 за № 627/30495.
Наказом № 451 було затверджено Зміни до форми декларації акцизного податку (далі – Декларація) та Порядку заповнення та подання Декларації, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку» (далі – Наказ № 14), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 105/26550 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 26.09.2016 № 841).
З оновленими текстами Наказів №№ 14, 218 Ви можете ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).
Довідково: Накази №№ 451, 452 опубліковані в бюлетені «Офіційний вісник України» від 06.06.2017 № 44.
Коригування ПДВ в разі зміни ціни товару/послуги: як бути, якщо минуло 1095 днів?
ДФСУ в індивідуальній податковій консультації від 07.06.2017 р. №504/6/99-99-15-03-02-15/ІПК нагадує, що відповідно до п. 192.1 ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.
Згідно з п. 3 Порядку №1246, починаючи з 1 лютого 2015 року, реєстрації в ЄРПН підлягають:
- усі податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не видаються отримувачу (покупцю) товарів (послуг) та залишаються у їх постачальника (продавця);
- складені під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України;
- складені в межах виконання угод про розподіл продукції;
- складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від суми ПДВ, зазначеної в одній податковій накладній та/або розрахунку коригування.
Відповідно до п. 4 Порядку №1246 розрахунок коригування до податкової накладної, складеної до 1 лютого 2015 року та відомості якої не підлягали внесенню до ЄРПН, підлягає реєстрації після реєстрації такої накладної
Для цього постачальник (продавець) товарів/послуг) повинен протягом доби зареєструвати податкову накладну (незалежно від дати її складення з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 ПКУ) та розрахунок коригування до неї.
Статтею 102 ПКУ визначено, що строк давності становить 1095 днів.
Отже, якщо збільшується сума компенсації вартості товару та при цьому з дати отримання платником ПДВ - продавцем попередньої оплати від платника податку - покупця за такий товар минуло понад 1095 днів, то платник ПДВ - продавець складає податкову накладну на суму, розраховану виходячи з перевищення збільшеної ціни над сумою отриманої попередньої оплати за товар. Така податкова накладна підлягає реєстрації в ЄРПН.
Послуги від нерезидента: коригування податкових зобов’язань та кредиту у звітності з ПДВ
ДФСУ в індивідуальній податковій консультації від 06.06.2017 р. №492/6/99-99-15-03-02-15/ІПК роз'яснила, що у разі виникнення підстав для коригування податкового зобов’язання та податкового кредиту згідно зі ст. 192 ПКУ, отримувачем послуг - платником ПДВ до податкової накладної, складеної у зв’язку з отриманням від нерезидента послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, складається розрахунок коригування, який залишається у такого отримувача послуг.
У рядках 6 розділу І "Податкові зобов’язання" та 13 розділу II "Податковий кредит" декларації з ПДВ, яка подається за звітний (податковий) період, у якому складено такий розрахунок коригування, одночасно відображаються підсумкове значення (зі знаком "+" або "-") обсягів нарахувань послуг, отриманих від нерезидента на митній території України.
При цьому у додатку 1 (Д1) відображенню підлягають лише обсяги коригування послуг, отриманих від нерезидента на митній території України.
Тепер ввозити в Україну нафтопродукти можна як сировину для виробництва етилену без сплати акцизу
З 03.06.2017 р. набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України, якою внесено зміни до власної постанови від 27.12.2010 р. № 1215 «Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), які видаються до отримання або ввезення на митну територію України легких та важких дистилятів для використання як сировини для виробництва етилену» (далі — Порядок № 1215).
Зміни до Порядку № 1215 вносяться з метою приведення його у відповідність до чинних норм Податкового кодексу.
Законом України від 20.12.2016 р. № 1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році», зокрема, внесено зміни до п. 229.3 ст. 229 Податкового кодексу та розширено перелік нафтопродуктів, які ввозяться в Україну в якості сировини для виробництва етилену без сплати акцизного податку з оформленням податкового векселя, як гарантії її цільового використання. Перелік зазначених нафтопродуктів доповнено:
- важкими дистилятами за кодами 2710 19 31 01, 2710 19 31 10, 2710 19 31 20 згідно з УКТ ЗЕД;
- скрапленим газом за кодами 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00 згідно з УКТ ЗЕД;
- бутаном, ізобутаном за кодом 2901 10 00 10 згідно з УКТ ЗЕД.
Слід звернути увагу, що зміни, внесені до Порядку № 1215, не змінюють механізм випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок).
Форму неприбуткового звіту викладено у новій редакції
У Мін’юсті України 22.05.2017 р. за № 651/30519 зареєстровано наказ Мінфіну України, яким викладено у новій редакції Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, затверджений власним наказом від 17.06.2016 р. № 553.
Зокрема, визначено річний звітний період для неплатників податку на прибуток, уточнено перелік доходів і видатків неприбуткових організацій, додано графи для проставлення відмітки про подання разом зі Звітом фінансової звітністї (як додаток), додано поле для розрахунку суми штрафу (3 %) у разі подання уточнюючого Звіту тощо.
Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації складається за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення.
Наказ набере чинності з дня його офіційного опублікування.
Мирослав Продан: До кінця року ми плануємо через Електронний кабінет надавати всі адмінпослуги ДФС
Кроки фіскальної служби у напрямі покращення інвестиційного клімату в Україні, полегшення підприємницької діяльності, розвитку бізнесу та нові сервіси стали основними темами обговорення під час зустрічі в.о. Голови ДФС Мирослава Продана з представниками Європейської Бізнес Асоціації, яка відбулася 13 червня 2017 року.
«З березня ми не маємо жодних проблем з відшкодуванням податку на додану вартість. 95% ПДВ відшкодовується за результатами камеральних перевірок. Це той позитивний результат, на який ми очікували», – підкреслив Мирослав Продан.
Як розповів в.о. Голови ДФС, завдяки отриманому фінансовому ресурсу, відрахуванню 10% від перевиконання планових показників з митних надходжень, вже визначено ключові пункти пропуску, які першими матимуть змогу покращити свою інфраструктуру та придбати необхідні технічні засоби для здійснення митного контролю.
Учасники зустрічі також обговорили питання щодо митного оформлення автомобілів при ввезенні на митну територію України, функціонування автоматизованої системи «Єдине вікно», Перспективи прийняття порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку контролюючим органам тощо.
Оновлено форму акцизної накладної
6 червня п р. (дня опублікування в «Офіційному віснику України») набрали чинності Зміни до форми акцизної накладної, форми розрахунку коригування акцизної накладної, порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.04.2017р. № 452.
Зокрема, у формах акцизної накладної та розрахунку коригування до неї з’явився новий тип причини «6», який зазначається при складанні акцизної накладної, яка не надається отримувачу пального у разі виробництва пального в споживчій тарі ємністю до двох літрів (включно).
У новій редакції викладено Заявку на поповнення (коригування) залишку пального, яка складається особою, що здійснює реалізацію пального, у разі, якщо виникає потреба поповнити обсяги залишків пального в системі електронного адміністрування реалізації пального.
Змінено перелік обставин, які є підставою для відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу
06.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №393 (далі – Постанова №393), якою внесено зміни до переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1235.
Зокрема, уточнено, що обставинами, які є підставою для відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу заявника, є форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), зазначені у частині другій ст.141 Закону України від 02.12.1997 №671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» зі змінами та доповненнями, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативно-правовими актами. Детальніше на http://dp.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/299756.html
Чотири способи подати заяву, щоб перейти на «спрощенку»
Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Податкового кодексу України, може перейти на спрощену систему оподаткування. Для цього, зазначають фахівці Головного управління ДФС у Закарпатській області, платнику необхідно подати заяву до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Зауважуємо, що для переходу на спрощену систему оподаткування з 3 кварталу поточного року, зазначена заява має бути подана не пізніше 15 червня 2017 року.
Заява подається за вибором платника податків, в один з таких способів:
1) особисто або уповноваженою на це особою;
2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;
4) державному реєстратору, як додаток до реєстраційної картки, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця.
Електронна копія заяви передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця.
Безоплатно отримані основні засоби: право на амортизацію
Розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п. п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розділу I Податкового кодексу України (далі – ПКУ), підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім «виробничого» методу.
Для розрахунку амортизації визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку (п. п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ).
Перерахунок сум ПДВ за підсумками календарного року: зазначаємо частку
Пунктом 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Згідно з п. 199.2 ст. 199 ПКУ частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же період.
При цьому, при здійсненні платниками перерахунку сум ПДВ за підсумками календарного року у спеціальному полі «ЧВ» додатка 7 до декларації зазначається частка використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях, розрахована в грудні за відповідний календарний рік.
З
(п
З
| 
